Мушмулу японську (Eriobotrya yaponica) нам вдалося виростити з кісточки, взятої з плоду, купленого 2007 року. Відомо, що рослина плодоносить ранньою весною, і витягнуте з плоду насіння можна посадити в звичайний квітковий горщик, злегка перед цим підсушивши і витримавши дві доби в розчині гумусного добрива. У нас паросток з'явився на 22-й день. Все літо він провів на північносхідному балконі. За цей час виріс до 25-ти см у висоту. Підгодовували двічі розчинами гумусного універсального і комплексного мінерального добрива. Як з'ясувалося, рослині до вподоби рясний полив (зрозуміло - відстійною водою) і підживлення багатою калієм золою.
Мушмула японська, до речі, дуже потребує додаткових підживлень калієм. Якщо його в ґрунті недостатньо, листя рослини буреють, кінчики їх підсихають. І в першу, і в другу зиму наша улюблениця листя не скинула, хоча і уповільнила зростання.
При цьому спокійно перенесла сухе повітря квартири і недостатню освітленість. Не відзначалося ураження крони тлей, білокрилкою, трипсами, які періодично з'являються на наших рослинах.
Цікавий момент: у нинішньому році стовбур приросту нового сезону виявився товщим попереднього, проте до осені він ніби усох і зрівнявся по всій довжині.
Товщина стовбура склала близько 1,5 см. Зі спеціальної літератури ми дізналися, що мушмула японська активно зростає в перші кілька років життя, досягаючи до 5 років 2,5 м у висоту. Однак у нас на 3-й рік рослина зросла тільки до 0,5 м. Зростання стримуємо невеликим за обсягом горщиком.