Втрата ще ненародженої дитини - це удар долі. Скорбота і біль від втрати завжди великі незалежно від того, на якому тижні вагітності стався викидень. Для багатьох жінок це велике потрясіння. Вони задаються питаннями: чому це сталося, що робити і як жити далі?
У медицині викидень прийнято називати мимовільним перериванням вагітності. Цей процес часом відбувається в незалежності від бажання жінки і без жодних втручань. Після нещастя (тим більше, якщо малюк був довгоочікуваний) жінка впадає в депресію, починає в усьому звинувачувати себе і шукати в своїй поведінці те, що могло спровокувати втрату дитини, наприклад, фізичні навантаження, заняття сексом тощо. Але, як правило, не це є основною причиною. Фактори мимовільного аборту за своєю природою різні, і їх не завжди вдається встановити. Але серед них можна виділити основні: наприклад, хромосомні патології плоду, інфекційні захворювання матері, гормональні розлади, пухлини матки та яєчників тощо.
Відразу після викидня лікарі рекомендують постаратися встановити причину мимовільного переривання вагітності і усунути її. Необхідно пройти обстеження на інфекційні захворювання статевих органів, здати аналізи на гормони, провести дослідження імунного статусу, згортання крові, генетичні дослідження тощо. Причому обстежитися повинні обидва партнери. Заздалегідь потрібно поцікавитися у лікаря, чи здатні призначені для лікування препарати вплинути на плід, якщо під час їх прийому настала вагітність. Варто також запитати у лікаря, коли після лікування можна буде планувати зачаття.
Деякі лікарі радять почекати кілька місяців, перш ніж намагатися завагітніти знову. Адже психологічний стан теж має прийти в норму. Відразу після викидня переважає шок і небажання визнавати те, що трапилося. Потім йде стадія туги по втраченій дитині. І тільки потім приходить усвідомлення втрати. Жінка повинна навчитися боротися зі страхом і сумнівами: чи зможе вона в майбутньому завагітніти і народити дитину. У такій ситуації дуже важлива підтримка близьких, особливо чоловіка.
Як тільки подружжя зможе подолати психологічний бар'єр того, що сталося, радість і впевненість у собі обов'язково повернутися в їхнє життя. Адже за статистикою 90% жінок, які пережили викидень, згодом можуть знову завагітніти і народити здорову дитину