Один мій знайомий одного разу сказав: «Знаєш, якщо чоловік не робить пропозицію протягом трьох років, що ви зустрічаєтеся або живете разом, то вже не зробить ніколи». Про це ще говорив Ф.Бегбедер, але я не стала псувати момент, щоб натякнути йому на авторське право. Фраза є фраза, і вона досить правдива, хоча в цю ж мить в голову чомусь приходить фільм «Обіцяти - не означає одружитися» (обов'язковий до перегляду всім дівчатам!) і приклад друзів, які зв'язали себе узами шлюбу після п'яти років спільного життя. Та й взагалі, кому цей шлюб потрібен в наш час? Адже якщо кохання, доказ у вигляді штампіка в паспорті ні до чого, правда? Ні, не правда. Це лише наш внутрішній голос намагається уникнути одну просту істину - якщо чоловік любить, він захоче узаконити відчуття, і так, від цього щось змінюється. А тепер головне питання - коли ж піднімати паніку, якщо коханий досі не встає на одне коліно і не простягає перед вами блискуче кілечко?
Самі ж чоловіки стверджують, що чекати нічого, якщо він відкрито говорить про те, що не хоче нічого змінювати. Дівчата, звичайно ж, думають, що це у нього пройде, що він побачить як це здорово - бути сім'єю, намагаючись в будь-який зручний момент вказати на зустрічну літню пару і сказати: «Милий, подивися, як здорово, чоловік і дружина стільки років разом». Але ці спроби не призведуть до бажаного результату, швидше, це виведе його з себе і буде розцінено, як промивання мозку. Звичайно, така позиція може бути не тільки у чоловіка, але і у жінки. Згадайте, хоча б «500 днів літа», де головна героїня з самого початку каже, що не хоче нічого серйозного, а закоханий юнак не сприймає це всерйоз. Хто, питається, винен?
Другою серйозною причиною, щоб бити в дзвони і знову приготуватися до статусу «шукаю принца», є його поведінка і ставлення до вас. Як же ми, дівчата, любимо виправдовувати своїх чоловіків абсолютно в будь-яких ситуаціях. Не дзвонить і не пише? Зайнятий! Не дарує квіти? Не в кольорах щастя! Не кличе заміж? Поки не готовий! Та НЕ ХОЧЕ він, і досить шукати виправдання. Все ж просто. Хочеш - зробиш, не захочеш - не зробиш. Якщо людина може просто зникнути з вашого життя на пару днів, а потім, як ні в чому не бувало, повернутися, то це все, друзі. Кінець. Ні, правда, кінець. Або ви знайдете виправдання, на зразок того, що він хотів побути один, багато працював, тому і не дзвонив і т. д.? Якщо він може обійтися без вашого голосу, вашого погляду, повідомлення і т. п. хоча б один день, то шанси, що він покличе вас заміж нульові. До цього також стосується те, що він не знайомить вас з його батьками, ухиляється від розмов про сім'ю і не намагається працювати над стосунками.
Правда іноді буває не такою приємною, особливо, коли її не хочеш приймати, але якщо ви серйозно налаштовані вийти заміж, то відносини з такими чоловіками не приведуть вас до бажаної мети. У мене є друг, який ніколи не розумів сенсу в шлюбі, РАЦСі і цьому самому штампиці, але зустрівши дівчину, яку полюбив по-справжньому, він зробив їй пропозицію. Тому що вона цього хотіла, а він її так сильно любить, що хоче виконувати її мрії. Бачите різницю?