місто
Нерідко буває, що невелике провінційне місто має довгу і бурхливу історію. Александров якраз ставиться до таких міст. Археологічні розкопки побічно вказують на поселення часів мезоліту, а в епоху залізного століття тут формується дяківська культура. З 1 тисячоліття нашої ери ці землі населені фінно-угорськими племенами меря і мурома. Постійне поселення під назвою Велика Слобода згадується з середини 14 століття. З 15 століття село іменується Олександрівська слобода і стає місцем відпочинку правителів Московського князівства. З 1564 року, при Івані Грозному, Александрова слобода поступово стає головним політичним і культурним центром держави. Тут був центр опричнини, сюди перевезли першу російську друкарню, тут проходили ярмарки наречених. Після вбивства сина в 1581 році Іван ІV Грозний покинув слободу назавжди.
Під час Смути місто було зруйноване поляками (1609 і 1611 роки). Саме звідси ополченці Мініна і Пожарського рушили на захоплену поляками Москву. Поступово значення міста зменшується. У 1729-1741 роках тут відбувала посилання майбутня імператриця Єлизавета Петрівна. З 1778 року Александров - звичайне повітове місто у Володимирській губернії.
На початку 19 століття починає розвиватися ткацьке виробництво. Місцеві фабрики входили до числа провідних у країні. У грудні 1905 року почалося робоче повстання, яке увійшло в історію як Олександрівська республіка.
Запущена 1930 року електростанція розширила промисловий потенціал міста. Наприклад, 1932 року знаменитий радіозавод № 3 переїжджає до Александрова з Москви.
У 1970 році Александров увійшов до списку історичних міст. Тут багато археологічних, архітектурних та історичних пам'яток. Від старої царської резиденції початку 16 століття залишилися лише Троїцький собор, церква митрополита Олексія, Покровська та Успенська церкви. Архітектурна спадщина Олександрівської слободи зараз у складі однойменного музею-заповідника. У центрі міста знаходяться й інші історико-культурні об'єкти: Христонародженський собор (1696 рік), церква Боголюбської ікони Божої Матері (1800), Музей рукотворного каменю (1964). Також безліч скульптурних пам'яток і цікавих споруд, що підкреслюють неповторність міста.