муніципальний район
Населення: 25,638 тис. чол. (2015)
Площа: 650,0 кв. Кмдата
освіти: 1928Часовий
пояс: MSK (UTC + 3)
Найближчий аеропорт: Бєлгород
Борисівський район розташований у західній частині Бєлгородської області. Має спільний кордон з Харківською областю України. Районний центр - міська Борисівка на річці Ворскла. Лежить за 50 кілометрів на захід від міста Бєлгород по автомагістралі Р186 (Бєлгород - Гайворон). Транспортне сполучення в межах району та регіоном здійснюється як автомобільними дорогами, так і поїздами залізничних гілок Хотмижськ - Готня, Готня - Бєлгород.
Борисівський район був утворений в 1928-го року. З 1954-го року включений до складу Бєлгородської області.
Район багатий родючими чорноземами, невеликими лісовими урочищами і дібровами. Через всю територію району тече річка Ворскла з притоками Готня, Гостенка, Локтня. У межах національного заповідника «Ліс на Ворсклі» досі збереглися 300-річні дуби, які дивом уціліли в часи масової вирубки тутешньої деревини 18-19-го століть. Заповідники «Ліс на Ворсклі» і «Галузеві яри» в Борисівському районі є частиною великого національного парку «Білогір'я» Бєлгородської області.
Освоєння борисівської землі бере свій початок ще з кам'яного століття. Ґрунтовне заселення почалося з будівництва Бєлгородської оборонної лінії середини 17-го століття і зведення Хотмижської фортеці. Прилеглі землі стали заселяти селянами, віддавати в наділи дворянським сім'ям і промисловцям. Так наприкінці 17-го століття заснували Борисівку, що належала до 20-го століття графському роду Шереметєвих. Землевласники сприяли розвитку кустарних ремесел серед населення, що збереглися в деякій мірі і до наших днів (гончарство, вишивка, лозоплетіння і різьблення по дереву). А з 1914-го року в слободі Борисівка відкрита школа іконопису.
До наших днів у Борисівці зберігся православний храм Архистратига Михаїла. Дерев'яну церкву побудували ще наприкінці 17-го століття. У 1804-му році поруч з обветшалой дерев'яною будівлею звели нинішній кам'яний храм. Головна його святиня - Тихвинська ікона Божої матері. Головна прикраса - мармуровий іконостас.
До історичних цінностей належить Хотмизький курган, на якому в 17-му столітті стояла Хотмижська фортеця.