держава
Населення: 1 647,000 тис. чол. (2010)
Площа: 36120,0 кв. км
Після проголошення незалежності першої з португальських колоній в Африці (1974 рік), республіка Гвінея-Бісау страждає від політичної нестабільності, залежить від іноземної допомоги і залишається відсталою країною.
Половину території Гвінеї-Бісау займають заболочені низинності, що піднімаються в центрі і на півночі в плоскогір'я. Узбережжя порізане естуаріями дрібних річок (найбільша - Жеба). Біля узбережжя розкидано 60 невеликих островів, найбільші з яких - архіпелаг Біжагош. Клімат країни тропічний, з великою кількістю опадів. Берегові райони укриті манговими заростями, які переходять у вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. У внутрішніх районах країни починаються савани.
Розвідані родовища міді, олова, бокситів, на шельфі - нафти, проте видобуток практично не ведеться. Через це 80% населення зайнято в сільському господарстві та рибальстві. Експортується в основному кеш'ю, арахіс і деревина.
Кораблі португальця Нуну Тріштана з'явилися тут у 1446 році. Місцеве населення, яке живе в первіснообщинному строї, зустріло європейців вороже. Лише в 70-х роках 15 століття почалося освоєння Гвінеї-Бісау. Тут були португальські факторії, бази англійських, французьких і голландських піратів, здійснювалася работоргівля. Португальська Гвінея отримала статус колонії в 1879 році, а через 7 років частина її території відійшла до Франції (сучасна Гвінея). Тільки на початку 20 століття почалися промислове освоєння Гвінеї-Бісау, створення інфраструктури, будівництво міст. З 50-х років 20 століття піднявся рух місцевого населення за незалежність. Численні збройні зіткнення, а також португальська «революція гвоздик» призвели до проголошення незалежної Республіки Гвінеї-Бісау. Прорадянська орієнтація держави призвела до кількох військових переворотів (останній у квітні 2012 року) і спроб демократичних змін.
Гвінея-Бісау приваблює мандрівників і любителів дикої природи. Поширене полювання в джунглях. Етнотуристів притягує можливість доторкнутися до традицій і побуту місцевих племен, які все ще живуть як їхні предки багато століть тому. Головні туристичні об'єкти республіки розташовані на островах Біжагош і острові Болама, де знаходяться залишки європейських поселень і фортів.