Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів. Назва англійською мовою - Alahan Monastery.
На півдні Малої Азії, між нинішніми містами Силіфке і Конья в горах Тавр є дивовижне місце - стародавній монастир Алахан, який вирізаний у скелях. Монастир розташований за годину ходьби від села Гечемлі. Незважаючи на те, що в багатьох письмових джерелах цей скельний комплекс називається монастирем, історики схильні припускати, що Алахан - це, швидше, паломницька святиня. Комплекс Алахан являє собою відмінний зразок ранньовізантійської архітектури. Практично все, що ми зараз бачимо, було знайдено, очищено від нашарувань, вивчено і частково відновлено археологом Майклом Гофом і його командою. Він працював тут у другій половині минулого століття.
Будівництво монастиря відбувалося в два етапи. Будувати комплекс почали в середині V століття при імператорі Леві I, а закінчували за часів правління імператора Зенона в останній чверті V століття. Монастир Алахан складається з двох церков, баптистерія, келій у скелях, житлових приміщень і багатьох інших будівель, наприклад, терм, нижньої тераси. Є тут також некрополь. У монастирі проживали монахи і паломники аж до VII століття, після чого про нього забули на довгі століття.
У західній частині комплексу розташовується велика природна печера зі склепіннями висотою близько 10 метрів. У ній було вирубано безліч келій, розташованих на трьох рівнях. Тут же є невелика церква - імовірно перша з усіх сакральних будівель монастиря.
Західна церква, яку Гоф назвав «Храмом Євангелістів», є найбільшою з усіх церков монастиря. Її розміри - 36Х16 метрів. Церква має форму базиліки. Це найменш збережена будова монастиря, тому один час її навіть вважали не храмом, а воротами на територію комплексу. Гоф виявив розкішні барельєфи і багату мозаїку під час розкопок цієї церкви.
Східна церква збереглася краще за інші місцеві церкви. Цей храм не такий великий, як західний, але зате відзначений вежею. Так як вченим не вдалося виявити дах цієї церкви, то вони припустили, що храмові склепіння були зроблені з дерев'яних плиток.
Західна і східна церкви з "єднані напівзруйнованим портиком.