Садівники знають, що між грядками виростає велика кількість бур'янів, які заважають культурним рослинам. Правильно вибране покриття для садових доріжок допоможе вирішити цю проблему. Ось 6 відповідних матеріалів.
Спили дерев
Таке покриття красиве і екологічне. По відшліфованій поверхні можна ходити босоніж - завдяки гарній теплоізоляції ноги не замерзнуть.
Для створення такого варіанту знадобляться спили дерев заввишки близько 20 см. Якщо висота чурбанчиків менше 10 см, покриття буде нестійким, деталі почнуть вивалюватися при значному тиску.
Від передбачуваного рівня навантаження на доріжку залежить вибір деревини. Найбільш довговічні сосна і листяниця. Ці матеріали прослужать багато років. Можна використовувати і плодові дерева, але слід враховувати, що їх деревина менш міцна.
Перед встановленням спилів позначають межі доріжки і викопують траншею, в яку засипають дренаж з піску і гравію. Потім у нього щільно один до одного виставляються чурбанчики. Проміжки між великими деталями заповнюють дрібними. Решта отворів засинають гравієм і піском. Готову доріжку заливають водою, а в період висихання обробляють антисептиком.
Щебінь або галька
Підійде для ділянок з рівною поверхнею, без ухилів. Така доріжка проста у виготовленні і зручна. Галька виглядає більш декоративно, але її мінус в круглій формі каменів, та й ходити по ній складно у зв'язку з поганим зчепленням. Гравій таких труднощів не створює.
Щоб дорожа вийшла рівною, відзначають її передбачувані кордони. Для цього вкопують колишки, натягують нитку і копають траншею глибиною близько 15 см. Грунт на дні утрамбовують і застилають геотекстилем. Це захистить доріжку від бур'янів і не дасть насипу піти вглиб ґрунту під дією ґрунтових вод. Потім укладають щебінь. Фахівці радять робити це поетапно. Насипати шар щебеню, пролити водою, утрамбувати, потім процедуру повторити. Зверху покрити великим гравієм і піском.
З двох сторін обов'язково зробити бортики. Якщо їх не спорудити, насип з часом розповзеться.
Тротуарна плитка
Покриття має ряд переваг: перешкоджає проростанню бур'янів, можна укладати на місцевості з ухилом, забезпечує легкий доступ до грядок навіть після сильного дощу.
При укладанні тротуарної плитки важливо суворо дотримуватися технології процесу:
- Визначити розміри та форму доріжки.
- Вийняти ґрунт.
- Створити несучий шар у основі.
- Встановити бортовий камінь по периметру.
- Закласти підстилаючий шар і плитку.
- Заповнити шви.
Плитку укладають, починаючи від значущого елемента ділянки - хвіртки або дверей будиночка. Через кожні 3-5 рядів за допомогою шнура потрібно перевіряти, наскільки рівно лягає плитка.
Якщо вивчити технологію і все заздалегідь продумати, доріжка прослужить дуже довго.
Тирси
Міждуряддя проливається водою, щоб ґрунт став вологим. Насипається шар тирси висотою близько 3 см і щільно утрамбовується.
Бажано підбирати деревні тирси однорідні, з частинками однакового розміру, без надто великих вкраплень.
Оскільки тирси хвойних дерев закисляють ґрунт, потрібно дати їм відлежатися не менше року до застосування. При використанні свіжих матеріалів їх слід обробити золою і сечовиною.
Газети
Цей спосіб не потребуватиме зайвих витрат, достатньо лише річної підшивки газет. Плюсом є не тільки економічність, але і можливість при необхідності перенести доріжку на інше місце. На таких ділянках не накопичується дощова вода. Бур'яни не зможуть прорости через кілька шарів паперу, а тому підходи до грядок залишаться чистими. Однак таке покриття недовговічне і абсолютно не підходить для заболоченої місцевості.
Для газетної доріжки рити котлован не обов'язково. Досить прополоти траву і укласти зверху папір. Щоб газета не розліталася від поривів вітру, потрібно змочити її водою з пульверизатора.Кожен лист слід зігнути вздовж в 2 рази і покласти внахлест на попередній. В іншому випадку в зазорах проросте трава.
Для міцності покриття необхідно укласти кілька шарів паперу, а поверх насипати пісок або гравій товщиною 5-7 см.
Дошки
Це зручний матеріал для часових стежок у міждурядях.
Відшліфовані та оброблені антисептиком від гниття дошки кладуть на утрамбовану поверхню вздовж грядок. Щоб запобігти проростанню бур "янів, спершу слід укласти шар геотекстилю та засипати гравієм.
Більш складний і довговічний варіант представляє настил, піднесений над землею. Для цього по обидва боки встановлюють бруси, до яких прибивають дошки, укладаючи їх поперек. Якщо доріжка широка, знадобиться додатковий брус у центрі, щоб дошки не прогиналися.