Баравуха, міського типу, смт
міського типу Боровуха належить до Полоцького району Вітебської області. З великим братом Полоцьком його розділяє лише 15 кілометрів. На території селища розташовані озьора Вельє, Завелля і Осинівка. Станція Боровуха обслуговує потяги на залізничній гілці міжнародного значення Вітебськ - Полоцьк - Шуміліно - Даугавпілс. Боровуха має доступ до двох міжнародних автомагістралей зі сходу на захід до латвійського кордону Р20 (Вітебськ - Полоцьк - Григорівщина) і з півдня на північ до кордону з Російською Федерацією Р46 (Лепель - Полоцьк - Юхновичі).
Боровуха здавна була перевалочним пунктом на стратегічно важливих для держави дорогах. До прокладання перших залізниць наприкінці 19-го століття через проходив Єкатериненський тракт з Дрісси (Верхньодвинськ) у Полоцьк. Невелика ділянка цієї дороги збереглася в межах Боровухи і донині. Після будівництва залізничного полотна гілки Рига - Орел в 1866 році розпочала роботу станція Боровуха.
У битвах 1-ї Світової війни займав ключову роль в обороні Полоцька. А тому в 1920 році через Боровуху протягується ланцюг укріплень так званої Лінії Троцького. У 30-х роках минулого століття на березі озера Вельє в межах Боровухи побудовано військове містечко для розміщення регулярних військ, які обслуговували оборонні точки північної ділянки в Полоцькому районі. З 2000-року на його базі розміщено Новополоцьку державну школу олімпійського резерву.
Головними і, мабуть, єдиними пам'ятками Боровухи (крім ділянки Єкатериненського тракту) є меморіали пам'яті загиблим у період 2-ї Світової війни. Це пам'ятник на могилі маленького партизана Діми Потапенко, меморіальні дошки подвигам Олексія Воробйова і Василя Маргелова, а також меморіальний комплекс Зірка жертвам фашизму на місці концтабору шталаг 354 (поблизу нинішньої вулиці Шкільна). У роки війни в цьому таборі загинуло майже 30 тисяч військовополонених і євреїв Боровухи.
Боровуха - батьківщина народного білоруського поета Янка Купала.